емігрувати

ПЕРЕСЕЛИ́ТИСЯ звідки куди, в що, на що, з інфін. (змінити місце проживання), ПЕРЕБРА́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕКОЧУВА́ТИ розм., ПЕРЕНЕСТИ́СЯ заст., СПРОВА́ДИТИСЯ діал.; ПЕРЕЇ́ХАТИ (за допомогою засобів пересування, з майном); ПЕРЕВЕЗТИ́СЯ (везучи з собою майно); ПЕРЕЙТИ́ (в межах одного населеного пункту); ЕМІГРУВА́ТИ (в чужу країну); ІММІГРУВА́ТИ (до іншої країни на постійне проживання). — Недок.: переселя́тися, перебира́тися, перекида́тися, перекочо́вувати, перено́ситися, переїжджа́ти (переїзди́ти), перево́зитися, перехо́дити, емігрува́ти, іммігрува́ти. Він тепер переселився кудись на північ, ..лишивши Бачурі і свій садочок, і хату (М. Чабанівський); Віктор перебрався в гуртожиток у середині грудня (С. Добровольський); Чотири роки по степах по тих виганяв (дід Матвій)... А потім на Чорномор'я перекинувся (О. Гончар); Як опочив старий Вергілій, Переметнувся він (Еней) на Січ (С. Воскрекасенко); Ще батько мій, я сам і не пам'ятаю, зовсім малим іще був.., перекочував із села в Пітер (А. Головко); Імовірно, від січня я перенесуся.. до Львова (В. Стефаник); На просьбу її чоловіка мати й сестра спровадились до його кам'яниці (І. Франко); Пріська переїхала на квартиру. Степан пособив їй перевезтися, розікласти та розвішати збіжжя (Л. Яновська); В тій невеличкій хаті жили її старші жонаті сини, доки не одрізнились і не перейшли в свої хати (І. Нечуй-Левицький); — Брат мусив емігрувати до Галичини (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емігрувати — емігрува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. емігрувати — ЕМІГРУВАТИ – ІМІГРУВАТИ – МІГРУВАТИ Емігрувати, -ую, -уєш, недок. і док. Переселятися зі своєї батьківщини в іншу країну. Імігрувати, недок. і док. Переїжджати до якоїсь країни на постійне або тривале проживання (про іноземців). Мігрувати, недок. і док. Здійснювати міграцію. Пор. еміграція. Літературне слововживання
  3. емігрувати — -ую, -уєш, недок. і док. Здійснювати еміграцію (у 1 знач.); переселятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. емігрувати — Переселюватися, переселятися, переселитися, попереселюватися, попереселитися, виселятися, виселитися, повиселятися, виїжджати, виїздити, виїхати, повиїжджати, повиїздити Словник чужослів Павло Штепа
  5. емігрувати — ЕМІГРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Здійснювати еміграцію (у 1 знач.); переселятися. Політичні обставини викинули з Росії професора Київського університету Михайла Драгоманова, і він емігрував за границю (Коцюб. Словник української мови в 11 томах