емігрувати

Переселюватися, переселятися, переселитися, попереселюватися, попереселитися, виселятися, виселитися, повиселятися, виїжджати, виїздити, виїхати, повиїжджати, повиїздити

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емігрувати — ПЕРЕСЕЛИ́ТИСЯ звідки куди, в що, на що, з інфін. (змінити місце проживання), ПЕРЕБРА́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕКОЧУВА́ТИ розм., ПЕРЕНЕСТИ́СЯ заст., СПРОВА́ДИТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  2. емігрувати — -ую, -уєш, недок. і док. Здійснювати еміграцію (у 1 знач.); переселятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. емігрувати — емігрува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. емігрувати — ЕМІГРУВАТИ – ІМІГРУВАТИ – МІГРУВАТИ Емігрувати, -ую, -уєш, недок. і док. Переселятися зі своєї батьківщини в іншу країну. Імігрувати, недок. і док. Переїжджати до якоїсь країни на постійне або тривале проживання (про іноземців). Мігрувати, недок. і док. Здійснювати міграцію. Пор. еміграція. Літературне слововживання
  5. емігрувати — ЕМІГРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Здійснювати еміграцію (у 1 знач.); переселятися. Політичні обставини викинули з Росії професора Київського університету Михайла Драгоманова, і він емігрував за границю (Коцюб. Словник української мови в 11 томах