емігрувати
ЕМІГРУВАТИ – ІМІГРУВАТИ – МІГРУВАТИ
Емігрувати, -ую, -уєш, недок. і док. Переселятися зі своєї батьківщини в іншу країну.
Імігрувати, недок. і док. Переїжджати до якоїсь країни на постійне або тривале проживання (про іноземців).
Мігрувати, недок. і док. Здійснювати міграцію. Пор. еміграція.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- емігрувати — емігрува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- емігрувати — -ую, -уєш, недок. і док. Здійснювати еміграцію (у 1 знач.); переселятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- емігрувати — Переселюватися, переселятися, переселитися, попереселюватися, попереселитися, виселятися, виселитися, повиселятися, виїжджати, виїздити, виїхати, повиїжджати, повиїздити Словник чужослів Павло Штепа
- емігрувати — ПЕРЕСЕЛИ́ТИСЯ звідки куди, в що, на що, з інфін. (змінити місце проживання), ПЕРЕБРА́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ розм., ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ розм., ПЕРЕКОЧУВА́ТИ розм., ПЕРЕНЕСТИ́СЯ заст., СПРОВА́ДИТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- емігрувати — ЕМІГРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Здійснювати еміграцію (у 1 знач.); переселятися. Політичні обставини викинули з Росії професора Київського університету Михайла Драгоманова, і він емігрував за границю (Коцюб. Словник української мови в 11 томах