жемчуг —
ЖЕ́МЧУГ, у, ч., рідко. Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають з черепашок деяких молюсків; перли. [Лінкей:] Без ліку злота я надбав І самоцвітів назбирав..
Словник української мови в 11 томах
жемчуг —
Жемчуг, -гу м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. ум. жемчужок.
Словник української мови Грінченка