жемчуг

Жемчуг, -гу

м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. ум. жемчужок.

Значення в інших словниках

1. жемчуг — же́мчуг іменник чоловічого роду перли рідко  Орфографічний словник української мови
2. Жемчуг — Перли  Неправильно-правильно
3. жемчуг — Перла, перли, перло, перлина, перлинка  Словник чужослів Павло Штепа
4. жемчуг — ЖЕ́МЧУГ, у, ч., рідко. Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають з черепашок деяких молюсків; перли. [Лінкей:] Без ліку злота я надбав І самоцвітів назбирав..  Словник української мови в 11 томах