Значення в інших словниках
-
замотувати —
замо́тувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
замотувати —
-ую, -уєш, недок., замотати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 що. Мотаючи, накручувати на що-небудь, обвивати навколо чогось. 2》 кого, що. Загортати, закутувати у що-небудь, чимсь. || Обвивати полотном, бинтом, марлею і т. ін. 3》 тільки док., перев. із сл. гроші, вульг. Привласнити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
замотувати —
ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше...
Словник синонімів української мови
-
замотувати —
Замо́тувати, -мо́тую, -мо́туєш; замота́ти, -та́ю, -та́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
замотувати —
ЗАМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. що. Мотаючи, накручувати на що-небудь, обвивати навколо чогось. Дарка.. почала вити віночка на зелені, замотуючи на ній квітки й зілля просто стеблами без ниток (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
замотувати —
Замотувати, -тую, -єш сов. в. замота́ти, -та́ю, -єш, гл. Загатывать, замотать, наматывать, намотать. Замотай собі на ус. Ном. № 5829. Замотати, зав'язати, та й нікому не казати. Ном. № 5946.
Словник української мови Грінченка