замотувати

Значення в інших словниках

1. замотувати — замо́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. замотувати — -ую, -уєш, недок., замотати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 що. Мотаючи, накручувати на що-небудь, обвивати навколо чогось. 2》 кого, що. Загортати, закутувати у що-небудь, чимсь. || Обвивати полотном, бинтом, марлею і т. ін. 3》 тільки док., перев. із сл. гроші, вульг. Привласнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замотувати — ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше... Словник синонімів української мови
4. замотувати — Замо́тувати, -мо́тую, -мо́туєш; замота́ти, -та́ю, -та́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. замотувати — ЗАМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. що. Мотаючи, накручувати на що-небудь, обвивати навколо чогось. Дарка.. почала вити віночка на зелені, замотуючи на ній квітки й зілля просто стеблами без ниток (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
6. замотувати — Замотувати, -тую, -єш сов. в. замота́ти, -та́ю, -єш, гл. Загатывать, замотать, наматывать, намотать. Замотай собі на ус. Ном. № 5829. Замотати, зав'язати, та й нікому не казати. Ном. № 5946. Словник української мови Грінченка