зарубіжний —
[заруб’іжнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
зарубіжний —
-а, -е. Який міститься, живе, здійснюється і т. ін. за рубежем чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зарубіжний —
зарубі́жний прикметник
Орфографічний словник української мови
зарубіжний —
ЗАКОРДО́ННИЙ (який міститься, живе, здійснюється і т. ін. за кордоном), ЗАРУБІ́ЖНИЙ, ІНОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЗАГРАНИ́ЧНИЙ розм., ЗАМО́РСЬКИЙ заст., розм. На службу до закордонних міст при дворах та посольствах завше кликали українців (І.
Словник синонімів української мови
зарубіжний —
ЗАРУБІ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься, живе, здійснюється і т. ін. за рубежем; закордонний. Радянське мистецтво, як мистецтво нової епохи, виникло і розвинулося також не в стороні від досягнень вітчизняної і зарубіжної культури (Ком. Укр.
Словник української мови в 11 томах