зарубіжний

ЗАКОРДО́ННИЙ (який міститься, живе, здійснюється і т. ін. за кордоном), ЗАРУБІ́ЖНИЙ, ІНОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЗАГРАНИ́ЧНИЙ розм., ЗАМО́РСЬКИЙ заст., розм. На службу до закордонних міст при дворах та посольствах завше кликали українців (І. Огієнко); Я згадую мости ці зарубіжні, Що прокладав мій брат, мій син, мій друг (М. Рильський); Був він гордий і вразливий. Про нього вірно писав один іноземний дружній письменник: у Івана було драматичне світовідчуття (О. Довженко); Думками вже літала (Софія) по великих заграничних містах (Леся Українка). — Пор. 1. інозе́мний.

Значення в інших словниках

1. зарубіжний — [заруб’іжнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
2. зарубіжний — -а, -е. Який міститься, живе, здійснюється і т. ін. за рубежем чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зарубіжний — Закордонний, позамежний, потойбічний  Словник чужослів Павло Штепа
4. зарубіжний — зарубі́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
5. зарубіжний — ЗАРУБІ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься, живе, здійснюється і т. ін. за рубежем; закордонний. Радянське мистецтво, як мистецтво нової епохи, виникло і розвинулося також не в стороні від досягнень вітчизняної і зарубіжної культури (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах