застій —
засті́й іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
застій —
(крови) відсутність руху; (брак руху) безрух; (розвитку) стояння, загнивання, гниття, с. занепад, деградація, регрес.
Словник синонімів Караванського
застій —
-тою, ч. 1》 Відсутність руху, нерухомість. 2》 перен. Відсутність розвитку, зупинка, затримка в чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
застій —
Засті́й, -сто́ю, -сто́єві, в -сто́ї
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
застій —
ЗАСТІ́Й, то́ю, ч. 1. Відсутність руху, нерухомість. Задишка виникає при застої крові в легенях (Заг. догляд за хворими, 1957, 86). 2. перен. Відсутність розвитку, зупинка, затримка в чому-небудь. — Тепер у дров’яній торгівлі застій, ціни доброї нема (Фр.
Словник української мови в 11 томах