змисл —
Змисл: — (орган) чуття [II] — тут: уява [44-1] — уява, чуття [51,52] — чуття [IV]
Словник з творів Івана Франка
змисл —
Змисл. 1. Чуття. Се чиста пісня лісів, ще й до того смерекових, і я думаю, що вона подобається кожному, хто розуміється на природі і на супокою в природі. Хто має слух і змисл до голосу лісного (Коб., Листи, 62, 378); / частіше мн. Органи чуття.
Українська літературна мова на Буковині
змисл —
змисл чуття (ст): Ми чимраз більше одне одному подобались. Я вплинув, мабуть, на її шостий змисл, бо згодилася піти зі мною до кіна (Селепко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт