знать —
знать іменник жіночого роду збірн.
Орфографічний словник української мови
знать —
-і, ж., збірн. 1》 Привілейовані люди, перев. у дворянському суспільстві. || зневажл., рідко. Заможні люди. 2》 рідко. Люди, відомі своїми подвигами, заслугами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
знать —
не знать і слі́ду кого, чого. Немає кого-, чого-небудь, не можна знайти когось, щось. Кругом бори та болота, Туман, туман і пустота. Людей не чуть, не знать і сліду Людської страшної ноги (Т. Шевченко); Свікліцький засміявся дрібним щиросердним сміхом.
Фразеологічний словник української мови
знать —
ЗНАТЬ (привілейовані люди в буржуазно-дворянському суспільстві); АРИСТОКРА́ТІЯ (вища родова знать); ДВОРЯ́НСТВО (панівний привілейований клас феодального, а пізніше і буржуазного суспільства); ШЛЯ́ХТА, ШЛЯХЕ́ТСТВО (у феодальній і буржуазній Польщі).
Словник синонімів української мови
знать —
ЗНАТЬ, і, ж., збірн. 1. Привілейовані люди перев. у буржуазно-дворянському суспільстві. Цариця в супроводі Зубова покинула зал. Тепер придворна знать могла вільно висловити своє захоплення, красномовністю й лицарською витримкою Головатого (Добр., Очак.
Словник української мови в 11 томах