золотуха —
золоту́ха 1 іменник жіночого роду застаріла назва симптомів захворювання — діатез і ураження шкіри, перев. у дітей розм., арх. золоту́ха 2 іменник жіночого роду золотушник бот., діал.
Орфографічний словник української мови
золотуха —
-и, ж., розм. 1》 Застарілий термін, яким позначали прояви діатезу, що поєднується з туберкульозним ураженням шкіри, очей та лімфатичних вузлів (перев. у дітей). 2》 бот., діал. Золотушник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
золотуха —
ЗОЛОТУ́ХА (хвороба): СКРОФУЛЬО́З мед. Відваром із сушених квітів і плодів (калини) лікують золотуху та простудні захворювання (з газети); Діти, які виліковуються від скрофульозу, рідко хворіють надалі тяжкою формою туберкульозу легень (з підручника).
Словник синонімів української мови
золотуха —
ЗОЛОТУ́ХА, и, ж., розм. 1. Застарілий термін, яким позначали прояви діатезу, що поєднується з туберкульозним ураженням шкіри, очей та лімфатичних вузлів (перев. у дітей). В дитячім зрості я часто хворів, у мене була невигоєна золотуха (Збірник про Кроп.
Словник української мови в 11 томах
золотуха —
Золотуха, -хи ж. 1) Золотуха. Зовсім був ослін од золотухи. К. Гр. Кв. 9. 2) = золотушник 2. Вх. Пч. II. 12. 3) раст. а) Solidago Virgaurea L. ЗЮЗО. І. 137. б) Thalictrum flavum L. ЗЮЗО. І. 138.
Словник української мови Грінченка