Значення в інших словниках
-
зольник —
зо́льник іменник чоловічого роду курган арх. зольни́к іменник чоловічого роду нижня частина топки
Орфографічний словник української мови
-
зольник —
I з`ольник-а, ч., арх. Особливий тип археологічних пам'яток у вигляді курганоподібних насипів. II зольн`ик-а, ч., тех. Нижня частина топки, що міститься під колосниковою решіткою; піддувало.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зольник —
ПІДДУВА́ЛО (нижня частина топки, через яку проходить повітря), ЗОЛЬНИ́К техн. В печі тріснуло поліно, викинувши з піддувала снопик іскор (О. Ільченко).
Словник синонімів української мови
-
зольник —
ЗО́ЛЬНИК, а, ч., арх. Особливий тип археологічних пам’яток у вигляді курганоподібних насипів. На деяких городищах є зольні горби, так звані зольники, які містять у собі культурні залишки і кістки тварин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 180).
Словник української мови в 11 томах