Значення в інших словниках
-
зріти —
зрі́ти 1 дієслово недоконаного виду дозрівати зрі́ти 2 дієслово недоконаного виду бачити, дивитися рідко
Орфографічний словник української мови
-
зріти —
1) наливатися соками, ДОЗРІВАТИ; п-к ЗРІЮЧИЙ, що зріє, майже стиглий <�зрілий>, доходжалий, ок. визрівущий. 2) УР. БАЧИТИ; (крізь що) прозрівати.
Словник синонімів Караванського
-
зріти —
див. бачити
Словник синонімів Вусика
-
зріти —
I зрію, зрієш, недок. 1》 Ставати стиглим, спілим (про злаки, плоди і т. ін.). 2》 Досягати фізичної або духовної зрілості. 3》 перен. Розвиваючись, зміцнюватися, набувати викінченої форми; формуватися. II зрю, зриш, недок., заст. 1》 перех. Бачити (у 2 знач.). 2》 неперех. Дивитися (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зріти —
ДОЗРІВА́ТИ (ставати фізично і духовно зрілим), ЗРІ́ТИ, ДОРО́СЛІШАТИ, СТА́РШАТИ, ФОРМУВА́ТИСЯ, ПРИСПІВА́ТИ розм., ОПЕРЯ́ТИСЯ (ОПЕ́РЮВАТИСЯ) розм. — Док.
Словник синонімів української мови
-
зріти —
ЗРІ́ТИ¹, зрі́ю, зрі́єш, недок. 1. Ставати стиглим, спілим (про злаки, плоди і т. ін.). У колгоспах жито зріє І пшениця золотіє (Укр.. думи.., 1955, 546); Понад Дунаєм зріє виноград (Дмит.
Словник української мови в 11 томах
-
зріти —
Зріти, зрію, -єш гл. 1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. Стор. І. 128. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє. Мет. 134. 2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245. --------------- Зріти, зрю, зриш гл. Видѣть.
Словник української мови Грінченка