зріти

Значення в інших словниках

1. зріти — зрі́ти 1 дієслово недоконаного виду дозрівати зрі́ти 2 дієслово недоконаного виду бачити, дивитися рідко Орфографічний словник української мови
2. зріти — 1) наливатися соками, ДОЗРІВАТИ; п-к ЗРІЮЧИЙ, що зріє, майже стиглий <�зрілий>, доходжалий, ок. визрівущий. 2) УР. БАЧИТИ; (крізь що) прозрівати. Словник синонімів Караванського
3. зріти — див. бачити Словник синонімів Вусика
4. зріти — I зрію, зрієш, недок. 1》 Ставати стиглим, спілим (про злаки, плоди і т. ін.). 2》 Досягати фізичної або духовної зрілості. 3》 перен. Розвиваючись, зміцнюватися, набувати викінченої форми; формуватися. II зрю, зриш, недок., заст. 1》 перех. Бачити (у 2 знач.). 2》 неперех. Дивитися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зріти — ДОЗРІВА́ТИ (ставати фізично і духовно зрілим), ЗРІ́ТИ, ДОРО́СЛІШАТИ, СТА́РШАТИ, ФОРМУВА́ТИСЯ, ПРИСПІВА́ТИ розм., ОПЕРЯ́ТИСЯ (ОПЕ́РЮВАТИСЯ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
6. зріти — ЗРІ́ТИ¹, зрі́ю, зрі́єш, недок. 1. Ставати стиглим, спілим (про злаки, плоди і т. ін.). У колгоспах жито зріє І пшениця золотіє (Укр.. думи.., 1955, 546); Понад Дунаєм зріє виноград (Дмит. Словник української мови в 11 томах
7. зріти — Зріти, зрію, -єш гл. 1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. Стор. І. 128. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє. Мет. 134. 2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245. --------------- Зріти, зрю, зриш гл. Видѣть. Словник української мови Грінченка