зріти
Зріти, зрію, -єш
гл.
1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. Стор. І. 128. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє. Мет. 134.
2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245.
---------------
Зріти, зрю, зриш
гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити. Чуб. III. 19.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зріти — зрі́ти 1 дієслово недоконаного виду дозрівати зрі́ти 2 дієслово недоконаного виду бачити, дивитися рідко Орфографічний словник української мови
- зріти — 1) наливатися соками, ДОЗРІВАТИ; п-к ЗРІЮЧИЙ, що зріє, майже стиглий <�зрілий>, доходжалий, ок. визрівущий. 2) УР. БАЧИТИ; (крізь що) прозрівати. Словник синонімів Караванського
- зріти — див. бачити Словник синонімів Вусика
- зріти — I зрію, зрієш, недок. 1》 Ставати стиглим, спілим (про злаки, плоди і т. ін.). 2》 Досягати фізичної або духовної зрілості. 3》 перен. Розвиваючись, зміцнюватися, набувати викінченої форми; формуватися. II зрю, зриш, недок., заст. 1》 перех. Бачити (у 2 знач.). 2》 неперех. Дивитися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зріти — див. спіти Словник чужослів Павло Штепа
- зріти — ДОЗРІВА́ТИ (ставати фізично і духовно зрілим), ЗРІ́ТИ, ДОРО́СЛІШАТИ, СТА́РШАТИ, ФОРМУВА́ТИСЯ, ПРИСПІВА́ТИ розм., ОПЕРЯ́ТИСЯ (ОПЕ́РЮВАТИСЯ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
- зріти — ЗРІ́ТИ¹, зрі́ю, зрі́єш, недок. 1. Ставати стиглим, спілим (про злаки, плоди і т. ін.). У колгоспах жито зріє І пшениця золотіє (Укр.. думи.., 1955, 546); Понад Дунаєм зріє виноград (Дмит. Словник української мови в 11 томах