зріти
ЗРІ́ТИ¹, зрі́ю, зрі́єш, недок.
1. Ставати стиглим, спілим (про злаки, плоди і т. ін.).
У колгоспах жито зріє І пшениця золотіє (Укр.. думи.., 1955, 546);
Понад Дунаєм зріє виноград (Дмит., Вітчизна, 1948, 116);
Я тримаю в руці тугі колоски і немов відчуваю, як вони з кожною хвилиною стають ще повнішими і ще тугішими — зріють (Ткач, Жди.., 1959, 69).
2. Досягати фізичної або духовної зрілості.
— А тепер осталось Ось що робить. Ти на літі, І Ярина зріє. Треба буде людей шукать Та що-небудь діять (Шевч., II, 1963, 331);
А Макар Сидорович думав — люди зріють не в сонливому напівіснуванні, а в боротьбі (Руд., Вітер.., 1958, 432).
3. перен. Розвиваючись, зміцнюватися, набувати викінченої форми; формуватися.
Тут давня дружба зріє й пломеніє, Її ніяким бурям не згасить (Рильський, II, 1960, 320);
І в серці моєму займалося тихе світання, Я знав, що в ньому давно уже зріє кохання (Перв., II, 1958, 53);
Відчував тільки [Микола], що зріють не усвідомлені ще сили, існує і не вмирає прагнення до кращого (Полт., Повість.., 1960, 333).
ЗРІ́ТИ², зрю, зриш, недок., заст.
1. перех. Бачити (у 2 знач.).
Я й бачив горе скорше, ніж провину, Зрів слабість там, де другі підлість зрять, І з власних мук, і з досвіду тяжкого Не виніс я ненависті до злого (Фр., XIII, 1954, 177);
Але ж душа моя бажає жити, Але я хочу чути й знать довіку, Дивитись на оцю красу створіння, Втішатись радістю правдивих діл, Боліти й мучитись, неправду зрячи! (Сам., І, 1958, 82).
2. неперех. Дивитися (у 1 знач.).
Тобі вже зазирає в очі Твоє грядущеє. Не зри! Сльозу пророчую утри! (Шевч., II, 1953, 307).
Значення в інших словниках
- зріти — зрі́ти 1 дієслово недоконаного виду дозрівати зрі́ти 2 дієслово недоконаного виду бачити, дивитися рідко Орфографічний словник української мови
- зріти — 1) наливатися соками, ДОЗРІВАТИ; п-к ЗРІЮЧИЙ, що зріє, майже стиглий <�зрілий>, доходжалий, ок. визрівущий. 2) УР. БАЧИТИ; (крізь що) прозрівати. Словник синонімів Караванського
- зріти — див. бачити Словник синонімів Вусика
- зріти — I зрію, зрієш, недок. 1》 Ставати стиглим, спілим (про злаки, плоди і т. ін.). 2》 Досягати фізичної або духовної зрілості. 3》 перен. Розвиваючись, зміцнюватися, набувати викінченої форми; формуватися. II зрю, зриш, недок., заст. 1》 перех. Бачити (у 2 знач.). 2》 неперех. Дивитися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зріти — див. спіти Словник чужослів Павло Штепа
- зріти — ДОЗРІВА́ТИ (ставати фізично і духовно зрілим), ЗРІ́ТИ, ДОРО́СЛІШАТИ, СТА́РШАТИ, ФОРМУВА́ТИСЯ, ПРИСПІВА́ТИ розм., ОПЕРЯ́ТИСЯ (ОПЕ́РЮВАТИСЯ) розм. — Док. Словник синонімів української мови
- зріти — Зріти, зрію, -єш гл. 1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. Стор. І. 128. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє. Мет. 134. 2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245. --------------- Зріти, зрю, зриш гл. Видѣть. Словник української мови Грінченка