Значення в інших словниках
-
каблучка —
каблу́чка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
каблучка —
Перстень; (шлюбна) обручка.
Словник синонімів Караванського
-
каблучка —
-и, ж. 1》 Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі. 2》 Те саме, що перстень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
каблучка —
КАБЛУ́ЧКА (кільце з коштовного металу — із золота, срібла тощо, яке надягають на палець руки як прикрасу або символ шлюбу), ОБІДЕ́ЦЬ діал.; ПЕ́РСТЕНЬ (з прикрасою — з каменем, печаткою тощо); ОБРУ́ЧКА (суцільне кільце — як символ шлюбу).
Словник синонімів української мови
-
каблучка —
Каблу́чка, -чки, -чці; -лу́чки, -лу́чок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
каблучка —
КАБЛУ́ЧКА, и, ж. 1. Що-небудь зроблене, зв’язане у вигляді кільця, петлі. Взявши Гнучкий одноліток лози, Каблучку заходивсь [Помпілій Нума] плести (Шевч., II, 1953, 335); Павло взявсь за залізну каблучку і постукав нею у хвіртку (Головко...
Словник української мови в 11 томах
-
каблучка —
Каблучка, -ки ж. ум. отъ каблука. 1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала. 2) Кольцо, перстень. Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204.
Словник української мови Грінченка