Значення в інших словниках
-
канібал —
каніба́л іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
канібал —
див. ЛЮДОЖЕР.
Словник синонімів Караванського
-
канібал —
див. жорстокий
Словник синонімів Вусика
-
канібал —
-а, ч. 1》 Людожер. 2》 перен. Люта, безглуздо-жорстока людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
канібал —
каніба́л (франц. cannibale, ісп. canibal – людожер) 1. Людожер. 2. Переносно – жорстока людина.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
канібал —
ЛЮДОЇ́Д (дикун, що їсть людське м'ясо), ЛЮДОЖЕ́Р, ЛЮДОЖЕ́РЕЦЬ, КАНІБА́Л книжн., АНТРОПОФА́Г книжн. Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах (В. Самійленко); Діти..
Словник синонімів української мови
-
канібал —
Каніба́л, -ла; -ба́ли, -лів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
канібал —
КАНІБА́Л, а, ч., книжн. 1. Людожер. 2. перен. Люта, безглуздо-жорстока людина.
Словник української мови в 11 томах