канібал

КАНІБА́Л, а, ч., книжн.

1. Людожер.

2. перен. Люта, безглуздо-жорстока людина.

Значення в інших словниках

1. канібал — каніба́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. канібал — див. ЛЮДОЖЕР.  Словник синонімів Караванського
3. канібал — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
4. канібал — -а, ч. 1》 Людожер. 2》 перен. Люта, безглуздо-жорстока людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. канібал — Людожер, див. людоїд  Словник чужослів Павло Штепа
6. канібал — каніба́л (франц. cannibale, ісп. canibal – людожер) 1. Людожер. 2. Переносно – жорстока людина.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. канібал — ЛЮДОЇ́Д (дикун, що їсть людське м'ясо), ЛЮДОЖЕ́Р, ЛЮДОЖЕ́РЕЦЬ, КАНІБА́Л книжн., АНТРОПОФА́Г книжн. Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах (В. Самійленко); Діти..  Словник синонімів української мови
8. канібал — Каніба́л, -ла; -ба́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)