каня
КА́НЯ, і, ж. Хижий птах родини яструбових, схожий на шуліку; знищує гризунів.
Понад поляною все яструби літають, ворони, кані, сороки, галки (Фр., IV, 1950, 52);
Поїдають отруйних змій і багато птахів: кондор, орел-змієїд, каня, ворони.. та деякі інші (Визначник земноводних.., 1955, 79);
*У порівн. Люди, мов каня, прохали дощу, бо все віщувало голод (Коцюб., II, 1955, 20).
Словник української мови (СУМ-11)