кармеліт —
кармелі́т іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
кармеліт —
-а, ч. Чернець католицького ордену, заснованого у 12 ст. в Палестині на горі Кармель під час хрестових походів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кармеліт —
КАРМЕЛІ́Т, а, ч. Чернець католицького ордену, заснованого в XII ст. у Палестині на горі Кармель під час хрестових походів. Там, де молився бернардин І босий кармеліт, .. Встає народу чесний син І держить волі щит (М.
Словник української мови у 20 томах
кармеліт —
КАРМЕЛІ́Т, а, ч. Чернець католицького ордену, заснованого в XII ст. у Палестині на горі Кармель під час хрестових походів. Там, де молився бернардин І босий кармеліт, ..
Словник української мови в 11 томах