кастрат —
кастра́т іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
кастрат —
Кастрована особа, з. халаштан, а. скопець, (в гаремі) євнух, св. євнух.
Словник синонімів Караванського
кастрат —
-а, ч. 1》 Той, кому видалено статеві залози. Кастрати-співаки — співаки, у яких внаслідок здійсненої в дитинстві кастрації зберігається високий голос. 2》 перен., зневажл. Нікчемна особа, від якої немає ніякої користі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кастрат —
КАСТРА́Т, а, ч. 1. Особина чоловічої статі, в якої видалено статеві залози. Кирила тоді мучили недобрі енергетичні заряди: ненависні очі перехожого, втуплені у маляра із параноїдальною одержимістю маньяка-кастрата (С.
Словник української мови у 20 томах
кастрат —
кастра́т (лат. castratus – вихолощений) особина чоловічої статі, в якої видалені статеві залози (див. кастрація).
Словник іншомовних слів Мельничука
кастрат —
Позбавлений яєчок чоловік.
Універсальний словник-енциклопедія
кастрат —
КАСТРА́Т (кастрована людина або тварина); СКОПЕ́ЦЬ (чоловік); Є́ВНУХ (кастрований слуга в гаремі); ВАЛА́Х діал. (баран). І за що його, святого, мордували! ..Не говорить Ні сам сивий верхотворець, Ні його святії — Помощники, поборники, Кастрати німиє! (Т.
Словник синонімів української мови
кастрат —
КАСТРА́Т, а, ч. 1. Той, кому видалено статеві залози. У відгодівельні групи слід передати вибракованих тварин — корів, волів, усіх бичків-кастратів (Рад. Укр., 22.ІІІ 1957, 1). 2. перен., зневажл. Нікчемна особа, від якої немає ніякої користі.
Словник української мови в 11 томах
кастрат —
Кастрат, -та м. Кастратъ. Шевч. ІІ. 168.
Словник української мови Грінченка