категорія —
[катеигор'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
категорія —
-ї, ж. 1》 філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв'язки й відношення, які існують у реальній дійсності. Категорія часу. Категорія причини. 2》 наук. Родове поняття, що означає розряд предметів, явищ і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
категорія —
КАТЕГО́РІЯ, ї, ж. 1. філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв'язки й відношення, які існують у реальній дійсності.
Словник української мови у 20 томах
категорія —
катего́рія (від грец. κατηγορία – обвинувачення; ознака) 1. філософ. Загальне поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об’єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ.
Словник іншомовних слів Мельничука
категорія —
Філософське поняття, яке означає: форми визначення буття самого по собі (Арістотель); апріорні поняття чистого розуму, які упорядковують досвід (к. інтелекту — І. Канта)
Універсальний словник-енциклопедія
категорія —
КАТЕГО́РІЯ, ї, ж. 1. філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв’язки й відношення, які існують у реальній дійсності.
Словник української мови в 11 томах
категорія —
рос. категория розряд, порядкове місце, що визначає професійний рівень працівників або якість товарів.
Eкономічна енциклопедія