Значення в інших словниках
-
квартирка —
кварти́рка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
квартирка —
КВАРТИРКА – КВАТИРКА Квартирка. Невелика квартира, а також пестливо. Вона любила свою затишну квартирку (М.Чабанівський). Кватирка. Шибка у вікні, яку можна відчиняти. Вона лягла спати на лаві коло кватирки і все слухала, чи не вернеться Микола, чи не постукає в кватирку (І.Нечуй-Левицький).
Літературне слововживання
-
квартирка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до квартира 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
квартирка —
КВАРТИ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кварти́ра 1. Вона любила свою затишну квартирку (М. Чабанівський); – Уявіть собі – на березі Сени, два кроки до справжнього лісу і квартирка – кілька кімнаток (О. Іваненко); Вона жила у маленькій однокімнатній квартирці на п'ятому поверсі (А. Кокотюха).
Словник української мови у 20 томах
-
квартирка —
КВАРТИ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кварти́ра 1. Вона любила свою затишну квартирку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 324).
Словник української мови в 11 томах
-
квартирка —
Квартирка, -ки ж. 1) ум. отъ кварта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169. 2) ум. отъ нварти́ра.
Словник української мови Грінченка