квартирка

КВАРТИ́РКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до кварти́ра 1.

Вона любила свою затишну квартирку (М. Чабанівський);

– Уявіть собі – на березі Сени, два кроки до справжнього лісу і квартирка – кілька кімнаток (О. Іваненко);

Вона жила у маленькій однокімнатній квартирці на п'ятому поверсі (А. Кокотюха).

Значення в інших словниках

1. квартирка — кварти́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. квартирка — КВАРТИРКА – КВАТИРКА Квартирка. Невелика квартира, а також пестливо. Вона любила свою затишну квартирку (М.Чабанівський). Кватирка. Шибка у вікні, яку можна відчиняти. Вона лягла спати на лаві коло кватирки і все слухала, чи не вернеться Микола, чи не постукає в кватирку (І.Нечуй-Левицький).  Літературне слововживання
3. квартирка — -и, ж. Зменш.-пестл. до квартира 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. квартирка — Це очко у дверях  Словник чужослів Павло Штепа
5. квартирка — КВАРТИ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кварти́ра 1. Вона любила свою затишну квартирку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 324).  Словник української мови в 11 томах
6. квартирка — Квартирка, -ки ж. 1) ум. отъ кварта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169. 2) ум. отъ нварти́ра.  Словник української мови Грінченка