квартирмейстер

КВАРТИРМЕ́ЙСТЕР, а, ч., заст.

1. Офіцер, який відав постачанням та розквартируванням військової частини.

Вийшла неприємність з квартирами, наслідком яких – квартирмейстера [заарештовано] (С. Васильченко);

Там уже заздалегідь чатував загін гренадерів, і квартирмейстери, відряджені князем, подбали, щоб усе було гаразд (І. Кулик);

Я, очевидно, наймався першим, бо квартирмейстер вiд нудьги влаштував менi справжнiй допит (Р. Андріяшик);

Квартирмейстер Гілленкрок не радив довірятися Мазепі (Г. Колісник).

2. В арміях деяких країн – посадова особа, яка очолює оперативний відділ штабу.

Ще в аральській експедиції Т. Шевченко намалював Бутакова; в Оренбурзі зробив портрет Карла Герна, квартирмейстера Окремого Оренбурзького корпусу, та його дружини (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. квартирмейстер — квартирме́йстер іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. квартирмейстер — -а, ч. Те саме, що квартир'єр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квартирмейстер — квартирме́йстер (нім. Quartiermeister) 1. Військовослужбовець, що відає розміщенням військ по квартирах. 2. У 16 – 20 ст. в деяких арміях особа, яка очолює оперативний відділ штабу (генерал-квартирмейстер).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. квартирмейстер — КВАРТИР'Є́Р, КВАРТИРМЕ́ЙСТЕР. Обстріляні з кулеметів квартир'єри ствердили, що в селі Рождественському стоїть якась військова частина (П. Панч); Там уже заздалегідь чатував загін гренадерів, і квартирмейстери, відряджені князем, подбали, щоб усе було гаразд (І. Кулик).  Словник синонімів української мови
5. квартирмейстер — КВАРТИРМЕ́ЙСТЕР, а, ч. Те саме, що квартир’є́р. Вийшла неприємність з квартирами, наслідком яких — квартирмейстера [заарештовано] (Вас., Незібр. тв.  Словник української мови в 11 томах