Значення в інших словниках
-
клуб —
клуб 1 іменник чоловічого роду маса диму, пилу; клубок клуб 2 іменник чоловічого роду стегно клуб 3 іменник чоловічого роду організація
Орфографічний словник української мови
-
клуб —
Стегно; (диму, пилу) завій, клубок; клубище, зб. клубовиння.
Словник синонімів Караванського
-
клуб —
(від англ. club) громадське об'єднання, організація, які складаються з людей однакових поглядів та смаків і які збираються для спільного відпочинку, розваг, культурного спілкування, пов'язаного з політичними, спортивними, художніми...
Словник іншомовних соціокультурних термінів
-
клуб —
[клуб] 1) -бу, м. (ў) -б'і, мн. -бие, -б'іў два клубие 2) (організація) і -ба, мн. -би, -б'іy (стегно, клуб)
Орфоепічний словник української мови
-
клуб —
I -у, ч. 1》 Громадська організація, що об'єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін. Шаховий клуб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
клуб —
КЛУБ¹, у, ч. 1. Громадська організація, що об'єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
-
клуб —
(англ. сlub) група людей, об’єднаних спільним інтересом; book club або wine club – група людей, котрі платять невелику підписну плату (передплату) і регулярно купують книги чи вино шляхом замовлень через пошту.
Економічний словник
-
клуб —
(англ. club) 1. Громадський заклад, що об’єднує групи людей певного соціального стану, професії з метою проведення дозвілля, а також спілкування, пов’язаного з політичними, науковими, художніми, спортивними та іншими інтересами В СРСР...
Словник іншомовних слів Мельничука
-
клуб —
КЛУБО́К (димчаста рухома маса перев. кулястої форми), КЛУБ, ПЕ́ЛЕХ розм. Витерши руки об поли, взяла (Килина) з лави велику, як лопата, дерев'яну ложку — полоник — і почала мішати в казані, з якого клубками виходила пара (В. Винниченко); Старий Трацький..
Словник синонімів української мови
-
клуб —
КЛУБ¹, у, ч. 1. Громадська організація, що об’єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін. [Милевський:] Та дещо єсть: нове товариство заснувалось, клуб велосипедистів (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
клуб —
рос. клуб об'єднання громадян певного соціального стану, споріднених професійними, політичними, науковими, культурологічними чи іншими Інтересами. Напр., К. книголюбів, бізнес-К. тощо.
Eкономічна енциклопедія
-
клуб —
(англ.) Споруда громадської організації культурно-просвітницького, професійного, спортивного або іншого характеру. Відзначаються наявністю залів для концертів і виставок, значних приміщень для бібліотек, спортивних занять і розвиненою групою кімнат для спілкування.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
клуб —
Клуб, -ба м. 1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. І. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.
Словник української мови Грінченка