кнехт —
кнехт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
кнехт —
КНЕХТ¹ див. кне́хти. КНЕХТ², а, ч., розм. Те саме, що ландскне́хт. Унизу київський її воєвода Кирпа зі своїми дружинниками прорубується крізь саксонських кнехтів, мабуть, намагаючись дістатися до графської ложниці...
Словник української мови у 20 томах
кнехт —
Пристрій у вигляді стовпа або ін. простої конструкції, служить для кріплення швартових тросів.
Універсальний словник-енциклопедія
кнехт —
КНЕХТ див. кне́хти.
Словник української мови в 11 томах