Значення в інших словниках
-
колокіл —
Колокіл, -ко́лу м. 1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії. ХС. VII. 425. 2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Вх. Зн. 27. ум. колокілок.
Словник української мови Грінченка