Словник чужослів Павло Штепа

коптити

(м'ясо) вудити, завуджувати, завудити, позавуджувати, навуджувати, навудити, понавуджувати, повуджувати, повудити, (світилка) чадіти, зачадіти, зічадіти, почадіти, курити, закурювати, закурити, віддрукувати, відмалювати, наподобити, позакурювати, накурювати, накурити, понакурювати

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. коптити — копти́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. коптити — КОПТИТИ – КОПТІТИ Коптити, -пчу, -птиш, перех. Коптінням приготовляти продукти харчування: коптити ковбаси. Коптіти, -пчу, -птиш, неперех. Утворювати кіпоть: лампа коптить.  Літературне слововживання
  3. коптити — Задимлювати, задимляти, закурювати, кіптити, підкопчувати, прокопчувати Фразеологічні синоніми: в'ялити в диму  Словник синонімів Вусика
  4. коптити — -пчу, -птиш, недок., перех. Приготовляти продукти харчування (рибу, м'ясо тощо), пров'ялюючи їх у диму; закопчувати (у 2 знач.), вудити (див. вудити II). Коптити небо зневажл. — жити бездіяльно, не приносячи користі суспільству.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. коптити — КОПТИ́ТИ, пчу́, пти́ш, недок., що. 1. Приготовляти продукти харчування (рибу, м'ясо і т. ін.), пров'ялюючи їх у диму або використовуючи відповідні хімікати; закопчувати (у 2 знач.). Чоловік ..  Словник української мови у 20 томах
  6. коптити — не́бо копти́ти, зневажл. Жити без певної мети, без користі для людей, для суспільства. Без діла жить — тільки небо коптить (Укр.. присл..); — Князь Куракін, думаєте, чого кулю собі в лоб пустив?.. вийшов порох увесь, чого йому було небо коптити?! (А.  Фразеологічний словник української мови
  7. коптити — КОПТИ́ТИ (приготовляти продукти харчування — рибу, м'ясо тощо, прив'ялюючи їх у диму), ЗАКО́ПЧУВАТИ, ВИКО́ПЧУВАТИ, ЗАДИ́МЛЮВАТИ розм., ПРОДИ́МЛЮВАТИ розм., ВУ́ДИТИ діал. — Док.: закопти́ти, ви́коптити, задими́ти, продими́ти.  Словник синонімів української мови
  8. коптити — КОПТИ́ТИ, пчу́, пти́ш, недок., перех. Приготовляти продукти харчування (рибу, м’ясо тощо), пров’ялюючи їх у диму; закопчувати (у 2 знач.), вудити ( див. ву́дити²). Чоловік.. одно [свиняче м’ясо] варить, інше в димах коптить, начиняє ним ковбаси (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  9. коптити — Коптити, -пчу, -тиш гл. Копить деньги, скряжничая. Гроші все збіра, коптить. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка