Значення в інших словниках
-
космічний —
космі́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
космічний —
Позаземний, поет. зоресвітній; (лет) міжплянетний, міжзоряний, (апарат) зореплавний, д. міжпростірний; (- швидкість) незбагненно швидкий.
Словник синонімів Караванського
-
космічний —
[коусм’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
космічний —
-а, -е. Стос. до космосу. || Власт. космосові. || Призначений для польотів у космос, перебування в космосі; пов'язаний з вивченням, освоєнням космосу. Космічна радіація.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
космічний —
КОСМІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до космосу, пов'язаний з ним. В статтях авторитетно запевнялось, що цього разу, внаслідок зменшення швидкості космічного тіла, будинкам і людям не буде заподіяно ніякої шкоди (М.
Словник української мови у 20 томах
-
космічний —
Космі́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
космічний —
КОСМІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до космосу. Настав вечір. В космічній височині заблищали зірки (Досв., Гюлле, 1961, 108); 2 січня 1959 року в СРСР здійснено пуск космічної ракети в сторону Місяця (Рад. Укр., 4.1 1959, 1); // Власт. космосові. Космічна радіація.
Словник української мови в 11 томах