космічний

КОСМІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до космосу.

Настав вечір. В космічній височині заблищали зірки (Досв., Гюлле, 1961, 108);

2 січня 1959 року в СРСР здійснено пуск космічної ракети в сторону Місяця (Рад. Укр., 4.1 1959, 1);

// Власт. космосові.

Космічна радіація.

◊ Космі́чне промі́ння — особливе проміння, що проникає у верхні шари атмосфери зі світового простору; відзначається великою енергією.

З глибин всесвіту безперервно йде на Землю потік космічного проміння (Наука.., 10, 1960, 15);

Космі́чний пил — пил, дрібні тверді частинки, які проникають в атмосферу зі світового простору.

В міжпланетному просторі, крім.. планет і астероїдів, рухається безліч маленьких камінців і порошинок, які Називаються космічним пилом (Бесіди про всесвіт, 1953, 82).

Значення в інших словниках

1. космічний — космі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. космічний — Позаземний, поет. зоресвітній; (лет) міжплянетний, міжзоряний, (апарат) зореплавний, д. міжпростірний; (- швидкість) незбагненно швидкий.  Словник синонімів Караванського
3. космічний — [коусм’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. космічний — -а, -е. Стос. до космосу. || Власт. космосові. || Призначений для польотів у космос, перебування в космосі; пов'язаний з вивченням, освоєнням космосу. Космічна радіація.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. космічний — Всесвітній  Словник чужослів Павло Штепа
6. космічний — КОСМІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до космосу, пов'язаний з ним. В статтях авторитетно запевнялось, що цього разу, внаслідок зменшення швидкості космічного тіла, будинкам і людям не буде заподіяно ніякої шкоди (М.  Словник української мови у 20 томах
7. космічний — Космі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)