космічний
КОСМІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до космосу.
Настав вечір. В космічній височині заблищали зірки (Досв., Гюлле, 1961, 108);
2 січня 1959 року в СРСР здійснено пуск космічної ракети в сторону Місяця (Рад. Укр., 4.1 1959, 1);
// Власт. космосові.
Космічна радіація.
◊ Космі́чне промі́ння — особливе проміння, що проникає у верхні шари атмосфери зі світового простору; відзначається великою енергією.
З глибин всесвіту безперервно йде на Землю потік космічного проміння (Наука.., 10, 1960, 15);
Космі́чний пил — пил, дрібні тверді частинки, які проникають в атмосферу зі світового простору.
В міжпланетному просторі, крім.. планет і астероїдів, рухається безліч маленьких камінців і порошинок, які Називаються космічним пилом (Бесіди про всесвіт, 1953, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- космічний — космі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- космічний — Позаземний, поет. зоресвітній; (лет) міжплянетний, міжзоряний, (апарат) зореплавний, д. міжпростірний; (- швидкість) незбагненно швидкий. Словник синонімів Караванського
- космічний — [коусм’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- космічний — -а, -е. Стос. до космосу. || Власт. космосові. || Призначений для польотів у космос, перебування в космосі; пов'язаний з вивченням, освоєнням космосу. Космічна радіація. Великий тлумачний словник сучасної мови
- космічний — Всесвітній Словник чужослів Павло Штепа
- космічний — КОСМІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до космосу, пов'язаний з ним. В статтях авторитетно запевнялось, що цього разу, внаслідок зменшення швидкості космічного тіла, будинкам і людям не буде заподіяно ніякої шкоди (М. Словник української мови у 20 томах
- космічний — Космі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)