1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

космічний

Космі́чний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. космічний — космі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. космічний — Позаземний, поет. зоресвітній; (лет) міжплянетний, міжзоряний, (апарат) зореплавний, д. міжпростірний; (- швидкість) незбагненно швидкий. Словник синонімів Караванського
  3. космічний — [коусм’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. космічний — -а, -е. Стос. до космосу. || Власт. космосові. || Призначений для польотів у космос, перебування в космосі; пов'язаний з вивченням, освоєнням космосу. Космічна радіація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. космічний — Всесвітній Словник чужослів Павло Штепа
  6. космічний — КОСМІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до космосу, пов'язаний з ним. В статтях авторитетно запевнялось, що цього разу, внаслідок зменшення швидкості космічного тіла, будинкам і людям не буде заподіяно ніякої шкоди (М. Словник української мови у 20 томах
  7. космічний — КОСМІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до космосу. Настав вечір. В космічній височині заблищали зірки (Досв., Гюлле, 1961, 108); 2 січня 1959 року в СРСР здійснено пуск космічної ракети в сторону Місяця (Рад. Укр., 4.1 1959, 1); // Власт. космосові. Космічна радіація. Словник української мови в 11 томах