Значення в інших словниках
-
крендель —
кре́ндель іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
крендель —
див. хліб
Словник синонімів Вусика
-
крендель —
-я, ч. Виріб із тіста (звичайно здобного), формою схожий на вісімку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
крендель —
КРЕ́НДЕЛЬ, я, ч. 1. Виріб із здобного тіста, за формою схожий на вісімку. З борошна пекли різні паляниці, булки, кренделі, пампушки (О. Іваненко); – Французька булочка смачнiша за крендель... – сказала я (І. Роздобудько); // у знач. присл.
Словник української мови у 20 томах
-
крендель —
Еля, ч. Хлопець. Цікавий крендель.
Словник сучасного українського сленгу
-
крендель —
(-я) ч.; мол.; жарт. Хлопець, молодий чоловік. І от я занурилася в інший світ, де всі будинки чотириповерхові і стоять навколо великого озера, а на одному з них живе такий крендель, що нам і не снилося (С. Пиркало, Зелена Маргарита). БСРЖ, 291; ПСУМС, 38.
Словник жарґонної лексики української мови
-
крендель —
викида́ти / ви́кинути колі́нця (колі́нце, колі́но, колі́на). 1. Робити вигадливі рухи, фігури в танці; витіювато танцювати. Танцювали до одуру. Потім Славко почав викидати такі колінця, що всі падали з реготу (П.
Фразеологічний словник української мови
-
крендель —
КРЕ́НДЕЛЬ, я, ч. Виріб із тіста (звичайно здобного), формою схожий на вісімку. З борошна [у пекарні] пекли різні паляниці, булки, кренделі, пампушки (Ів., Вел. очі, 1956, 114). ◊ Кре́нделі (кре́нделя) плести́ (писа́ти, випи́сувати, ви́писати і т. ін.
Словник української мови в 11 томах