Значення в інших словниках
-
кротячий —
кротя́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
кротячий —
-а, -е. Прикм. до кріт. || Пошитий із хутра крота. Кротяче манто.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кротячий —
КРОТЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до кріт. Прозорий перший туман злегка засивівся по вибалках, рясно всипаних горбиками підземних кротячих поселень (О. Гончар); – Дивіться, скільки тут всякої степової браті оселилося!...
Словник української мови у 20 томах
-
кротячий —
КРОТЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до кріт. Прозорий перший туман злегка засивівся по вибалках, рясно всипаних горбиками підземних кротячих поселень (Гончар, III, 1959, 306); Висока щось кричала.., аж її роток манячив здалеки, неначе кротяча нора (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах