Значення в інших словниках
-
крюк —
крюк 1 іменник чоловічого роду гак крюк 2 іменник чоловічого роду крук діал.
Орфографічний словник української мови
-
крюк —
див. брехливий; кривий
Словник синонімів Вусика
-
крюк —
I -а, ч. 1》 Те саме, що гак 1-3). 2》 перен., заст., зневажл. Крутій (у 2 знач.). 3》 перев. мн., іст. Знаки староруського та давньоукраїнського безлінійного нотного письма. II див. крук.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
крюк —
КРЮК¹, а́, ч. 1. Те саме, що гак¹ 1–3. Деякі, зачеплені крюком за ребро, мотались на шибеницях (О. Стороженко); Біля Луки, що саме крюком розхитував крокву, став [Скиба] і .. дивився на вогонь (А. Головко); У нього удка з здоровенним крюком (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
крюк —
лови́ти / злови́ти (пійма́ти, спійма́ти, взя́ти і т. ін.) на гачо́к кого. 1. Намагатися ошукати, перехитрити, ввести в оману когось. — Знаємо вас. Ловите довірливих дурників на гачок (І. Цюпа); Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів!...
Фразеологічний словник української мови
-
крюк —
БАГО́Р (довга дерев'яна палиця з металевим вістрям і гаком), ГАК, КРЮК. Якийсь піратський корабель напав на торговий. Берданки, багри, беззбройні пасажири (І. Ле); Крюками чоловіки утрьох разом звалили-таки одну крокву (А. Головко).
Словник синонімів української мови
-
крюк —
Крюк, -ка́, на -ку́; крюки́, -кі́в (гак, цвях)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
крюк —
КРЮК¹, а, ч. 1. Те саме, що гак 1-3. Деякі, зачеплені крюком за ребро, мотались на шибеницях (Стор., І, 1957, 399); Біля Луки, що саме крюком розхитував крокву, став [Скиба] і..
Словник української мови в 11 томах
-
крюк —
Крюк, -ка м. 1) Крюкъ. Зачеплені крюком за ребро моталися на шибеницях. Стор. МПр. 129. 2) Перпендикулярная часть журавля (у колодца), на которой висить ведро. 3) Воронъ. Щоб летіли крюки з поля ляшків-панків їсти. Шевч. ум. крючо́к.
Словник української мови Грінченка