кузинка —
Родичка [III]
Словник з творів Івана Франка
кузинка —
КУЗИ́НКА, и, ж. Змен.-пестл. до кузи́на. Купували для неї ляльки й цяцьки і тітки й дядини, і дядьки й натітники, і усякі кузинки і дарували їй на іменини (І. Нечуй-Левицький); Дора, кузинка моя, познайомилась з Манею і вже разів кілька відвідувала її (О.
Словник української мови у 20 томах
кузинка —
кузи́нка двоюрідна сестра (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
кузинка —
КУЗИ́НКА, и, ж., заст., зах. Те саме, що кузи́на. Купували для неї ляльки й цяцьки і тітки й дядини, і дядьки й натітники, і усякі кузинки і дарували їй на іменини (Н.-Лев., IV, 1956, 228); Дора, кузинка моя, познайомилась з Манею і вже разів кілька відвідувала її (Коб., III, 1956, 55).
Словник української мови в 11 томах