кузинка

КУЗИ́НКА, и, ж., заст., зах. Те саме, що кузи́на.

Купували для неї ляльки й цяцьки і тітки й дядини, і дядьки й натітники, і усякі кузинки і дарували їй на іменини (Н.-Лев., IV, 1956, 228);

Дора, кузинка моя, познайомилась з Манею і вже разів кілька відвідувала її (Коб., III, 1956, 55).

Значення в інших словниках

1. кузинка — Родичка [III]  Словник з творів Івана Франка
2. кузинка — (дочка брата) братаниця, братанка, (дочка сестри) сестриниця, сестринка  Словник чужослів Павло Штепа
3. кузинка — КУЗИ́НКА, и, ж. Змен.-пестл. до кузи́на. Купували для неї ляльки й цяцьки і тітки й дядини, і дядьки й натітники, і усякі кузинки і дарували їй на іменини (І. Нечуй-Левицький); Дора, кузинка моя, познайомилась з Манею і вже разів кілька відвідувала її (О.  Словник української мови у 20 томах
4. кузинка — кузи́нка двоюрідна сестра (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт