Значення в інших словниках
-
курсив —
курси́в іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
курсив —
-у, ч. 1》 Друкарський похилий шрифт із начертанням літер, подібним до рукописного. 2》 Те саме, що скоропис.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
курсив —
КУРСИ́В, у, ч. 1. Друкарський похилий шрифт із літерами, подібними до рукописних. Підкресливши для курсиву коротку присвяту “Пам'яті Сергія Загірного”, він, забравши рукопис в портфель, пішов його здати (В.
Словник української мови у 20 томах
-
курсив —
курси́в [від лат. cursiva (littera) – скоропис] 1. Скорописний почерк у єгипетській, грецькій, латинській та інших системах письма. 2. Друкарський похилий шрифт для наборного виділяння в тексті; деякі літери К. мають накреслення, подібне до рукописного.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
курсив —
Поточна назва похилого друкарського шрифту.
Універсальний словник-енциклопедія
-
курсив —
Курси́в, -ву; -си́ви, -вів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
курсив —
КУРСИ́В, у, ч. 1. Друкарський похилий шрифт з начертанням літер, подібним до рукописного. Дотримуючись послідовно буквалізму, слово вечорниці в українському тексті теж виділили курсивом (Пит. перекл., 1957, 23).
Словник української мови в 11 томах