курсив
КУРСИ́В, у, ч.
1. Друкарський похилий шрифт з начертанням літер, подібним до рукописного.
Дотримуючись послідовно буквалізму, слово вечорниці в українському тексті теж виділили курсивом (Пит. перекл., 1957, 23).
Курси́в мій (наш) — вказівка того (тих), хто цитує, що надруковані курсивом у цитаті слова виділені не в оригіналі.
2. Те саме, що скоро́пис.
Був ще й третій тип письма — «скоропис», або курсив, що з відповідними змінами дійшов до наших днів (Рад. літ-во, 5, 1958, 45).
Словник української мови (СУМ-11)