легітимувати

Засвідчувати, засвідчити, позасвідчувати, посвідчувати, посвідчити, див. легалізувати

Значення в інших словниках

1. легітимувати — легітимува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. легітимувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., юр. Визнавати або підтверджувати законність якого-небудь права або повноваження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легітимувати — ЛЕГІТИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, юр. Визнавати або підтверджувати законність якого-небудь права або повноваження. Іменний цінний папір легітимує свого утримувача у якості суб'єкта зазначеного у ньому права (з мови документів)...  Словник української мови у 20 томах
4. легітимувати — ЛЕГІТИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., юр. Визнавати або підтверджувати законнісіь якого-небудь права або повноваження.  Словник української мови в 11 томах