легітимувати
Засвідчувати, засвідчити, позасвідчувати, посвідчувати, посвідчити, див. легалізувати
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легітимувати — легітимува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- легітимувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., юр. Визнавати або підтверджувати законність якого-небудь права або повноваження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легітимувати — ЛЕГІТИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, юр. Визнавати або підтверджувати законність якого-небудь права або повноваження. Іменний цінний папір легітимує свого утримувача у якості суб'єкта зазначеного у ньому права (з мови документів)... Словник української мови у 20 томах
- легітимувати — ЛЕГІТИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., юр. Визнавати або підтверджувати законнісіь якого-небудь права або повноваження. Словник української мови в 11 томах