Значення в інших словниках
-
ленник —
Ле́нник: — васал, що ніс військову службу за земельне володіння [42]
Словник з творів Івана Франка
-
ленник —
ле́нник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
ленник —
-а, ч., іст. Володар лену – васал, який одержав його у володіння і виконує певні обов'язки стосовно до свого володаря.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ленник —
ЛЕ́ННИК, а, ч., іст. Володар лену – васал, який одержав його у володіння і виконує певні обов'язки щодо свого володаря. – Дяка, ваша величність, – схитнув круглою головою князь. – Я знав ласку і від хана кримського, ленника великого султана (П.
Словник української мови у 20 томах
-
ленник —
ЛЕ́ННИК, а, ч., іст. Володар лену — васал, який одержав його у володіння і виконує певні обов’язки по відношенню до свого володаря.
Словник української мови в 11 томах