ложе —
I -а, с. 1》 заст., поет. Місце для спання; постіль. Прокрустове ложе книжн., перен. — мірка, під яку штучно підганяють факти. (За іменем міфічного давньогрецького розбійника, який відрубував або витягував ноги жертвам...
Великий тлумачний словник сучасної мови
ложе —
ЛО́ЖЕ¹, а, с. 1. заст., поет. Місце для спання; постіль. – Діти! – Атта Троль гукає І качається по голім, Незастеленому ложі (Леся Українка); Кой .. заходився ..
Словник української мови у 20 томах
ложе —
ПО́СТІЛЬ (місце, призначене або приготовлене для спання), ПОСТЕ́ЛЯ, ОДР заст., уроч., ОДРИ́НА заст., уроч., ЛО́ЖЕ (ЛО́ЖА) заст., поет. В печері по один бік під стіною лежала купа сухого жовтого листу; то була Кривоносова постіль (І.
Словник синонімів української мови
ложе —
Ло́же, -жа, -жу, -жем, на ло́жі; ло́жа, лож, ло́жам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ложе —
ЛОЖЕ¹, а, с. 1. заст., поет. Місце для спання; постіль. — Діти! — Атта Троль гукає І качається по голім, Незастеленому ложі (Л. Укр., IV, 1954, 146); Не пам’ятаю, як опинився я аж під ложем своїм. А ложе моє отак за грубою стояло (Баш, На землі..
Словник української мови в 11 томах
ложе —
Ложе, -жа с. = ложа. Іде Мариня до ложа. О. 1862. IV. 37. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. Рк. Макс. панського ло́жа. Знатнаго рода. неправого ло́жа. Незаконнорожденный. Желех.
Словник української мови Грінченка