ложе

Значення в інших словниках

1. ложе — ло́же 1 іменник середнього роду постіль ло́же 2 іменник середнього роду дерев'яна частина рушниці Орфографічний словник української мови
2. ложе — див. ЛІЖКО; (смертне) Божа постіль, одр; (ріки) підложжя, річище, корито. Словник синонімів Караванського
3. ложе — I -а, с. 1》 заст., поет. Місце для спання; постіль. Прокрустове ложе книжн., перен. — мірка, під яку штучно підганяють факти. (За іменем міфічного давньогрецького розбійника, який відрубував або витягував ноги жертвам... Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ложе — ЛО́ЖЕ¹, а, с. 1. заст., поет. Місце для спання; постіль. – Діти! – Атта Троль гукає І качається по голім, Незастеленому ложі (Леся Українка); Кой .. заходився .. Словник української мови у 20 томах
5. ложе — ПО́СТІЛЬ (місце, призначене або приготовлене для спання), ПОСТЕ́ЛЯ, ОДР заст., уроч., ОДРИ́НА заст., уроч., ЛО́ЖЕ (ЛО́ЖА) заст., поет. В печері по один бік під стіною лежала купа сухого жовтого листу; то була Кривоносова постіль (І. Словник синонімів української мови
6. ложе — Ло́же, -жа, -жу, -жем, на ло́жі; ло́жа, лож, ло́жам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ложе — ЛОЖЕ¹, а, с. 1. заст., поет. Місце для спання; постіль. — Діти! — Атта Троль гукає І качається по голім, Незастеленому ложі (Л. Укр., IV, 1954, 146); Не пам’ятаю, як опинився я аж під ложем своїм. А ложе моє отак за грубою стояло (Баш, На землі.. Словник української мови в 11 томах
8. ложе — Ложе, -жа с. = ложа. Іде Мариня до ложа. О. 1862. IV. 37. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. Рк. Макс. панського ло́жа. Знатнаго рода. неправого ло́жа. Незаконнорожденный. Желех. Словник української мови Грінченка