1. Словник синонімів української мови

ложе

ПО́СТІЛЬ (місце, призначене або приготовлене для спання), ПОСТЕ́ЛЯ, ОДР заст., уроч., ОДРИ́НА заст., уроч., ЛО́ЖЕ (ЛО́ЖА) заст., поет. В печері по один бік під стіною лежала купа сухого жовтого листу; то була Кривоносова постіль (І. Нечуй-Левицький); Давид майже завжди прокидається одразу, але, підвівшись з постелі, знову припадає до неї і пірнає в напівзабуття (М. Стельмах); Юрба хвилюється, і мчить Туди, де на одрі високім Лежить на ковдрі парчевій Княжна весь час у сні глибокім (переклад М. Терещенка); — Із.. злота Зробим ми тобі одрину І наб'єм м'яким лататтям Та горицвітом перину (Я. Щоголів); Побачив (Сивоок), що майже все приміщення займає широке ложе (П. Загребельний); Милого ложа — міх да рогожа — То мені постіль гожа; Хоч твердо спати, да легко здихати, Що є з ким розмовляти (пісня). — Пор. 1. барлі́г, лі́жко.

РІ́ЧИЩЕ (заглиблення, яким тече річка, струмок), РУСЛО́, ЛО́ЖЕ, ПІДЛО́ЖЖЯ розм., КОРИ́ТО розм.; ТА́ЛЬВЕГ (перев. старе). Глибинні води потекли річищем, яке вивело їх до моря (М. Трублаїні); Озеро з часом зникає, і ріка жолобить в його колишньому дні русло (В. Гжицький); Тече Баксан в гранітнім ложі (М. Нагнибіда); Дійшли до потоку. Він пінився, гримів, лопотів по своєму кам'яному підложжі (А. Крушельницький); Потік біг химерно вижолобленим коритом (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ложе — ло́же 1 іменник середнього роду постіль ло́же 2 іменник середнього роду дерев'яна частина рушниці Орфографічний словник української мови
  2. ложе — див. ЛІЖКО; (смертне) Божа постіль, одр; (ріки) підложжя, річище, корито. Словник синонімів Караванського
  3. ложе — I -а, с. 1》 заст., поет. Місце для спання; постіль. Прокрустове ложе книжн., перен. — мірка, під яку штучно підганяють факти. (За іменем міфічного давньогрецького розбійника, який відрубував або витягував ноги жертвам... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ложе — див. постіль, (ріки) річище Словник чужослів Павло Штепа
  5. ложе — ЛО́ЖЕ¹, а, с. 1. заст., поет. Місце для спання; постіль. – Діти! – Атта Троль гукає І качається по голім, Незастеленому ложі (Леся Українка); Кой .. заходився .. Словник української мови у 20 томах
  6. ложе — Ло́же, -жа, -жу, -жем, на ло́жі; ло́жа, лож, ло́жам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ложе — ЛОЖЕ¹, а, с. 1. заст., поет. Місце для спання; постіль. — Діти! — Атта Троль гукає І качається по голім, Незастеленому ложі (Л. Укр., IV, 1954, 146); Не пам’ятаю, як опинився я аж під ложем своїм. А ложе моє отак за грубою стояло (Баш, На землі.. Словник української мови в 11 томах
  8. ложе — Ложе, -жа с. = ложа. Іде Мариня до ложа. О. 1862. IV. 37. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. Рк. Макс. панського ло́жа. Знатнаго рода. неправого ло́жа. Незаконнорожденный. Желех. Словник української мови Грінченка