1. Словник чужослів Павло Штепа

постіль

хохл. (постель) лігво, ліжко

лігво, ліжко, ліжечко, постеля, див. койка, кровать, ложе, одр

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постіль — по́сті́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. постіль — Ліжко, ур. ложе, одр; (спальні речі) спальна білизна; постеля. Словник синонімів Караванського
  3. постіль — [пос'т'іл' і поус'т’іл'] постел'і, ор. пос'т'іл':у/постелеийу, мн. постел'і, постел' Орфоепічний словник української мови
  4. постіль — -телі, ж. 1》 Ліжко або якесь інше місце для спання. || Те, що стелять на ліжко для спання; спальна білизна, спальні речі. 2》 геол. Нижня верства гірської породи, на якій лежить шар породи, що містить корисну копалину. 3》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. постіль — ПО́СТІ́ЛЬ, те́лі, ж. 1. Ліжко або якесь інше місце, приготовлене для спання. Маруся лягла на постіль, втомлена, змучена (І. Нечуй-Левицький); [Писар:] Коли ж гарна бісова дівчина: оком поведе – й слабого з постелі зведе (І. Словник української мови у 20 томах
  6. постіль — розділя́ти (діли́ти) / розділи́ти ло́же (по́стіль) з ким і без додатка. Бути з ким-небудь в інтимних стосунках. (Кассандра:) Троянки у неволі — і живі!... Фразеологічний словник української мови
  7. постіль — ЛІ́ЖКО (меблі для лежання), ЛІЖНИ́ЦЯ заст.; КО́ЙКА (підвісна постіль із парусини на пароплаві); ТАПЧА́Н, ЛЕЖА́К (дерев'яне ліжко без спинок перев. на відкритому повітрі, на пляжі). Словник синонімів української мови
  8. постіль — По́стіль, -те́лі, -те́лі, на -те́лі, по́стіллю (непр. відм., окрім орудн., від посте́ля) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. постіль — ПО́СТІЛЬ, те́лі, ж. 1. Ліжко або якесь інше місце, приготовлене для спання. Маруся лягла на постіль, втомлена, змучена (Н.-Лев., VI, 1966, 73); [Писар:] Коли ж гарна бісова дівчина: оком поведе — й слабого з постелі зведе (К. Словник української мови в 11 томах
  10. постіль — Постіль, -те́лі ж. Постель. Мене мати не давала, щоб я тобі постіль слала. Чуб. V. 335. Постіль білу стала слати, нема з ким розмовляти. Чуб. V. 1. ум. постілька, постіленька, постілечка, постілонька, постілочка. Чуб. V. 21, 192. Мет. 74. Чуб. V. 832. Словник української мови Грінченка